«КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ» В’ЯЧЕСЛАВА ГУКА
«КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ» В’ЯЧЕСЛАВА ГУКА
Нещодавно у київському видавництві «Гамазин» побачила світ шоста поетична збірка В’ячеслав Гука «Кримські елегії» з передмовою британських письменників і перекладачів Сьюзі Спейт і Стівена Комарницького. На 300 сторінках цього добротного видання вмістилося все цікаве й вагоме з поезії, створене цим письменником за останні десять років. Також в «Елегіях» розчинилося п’ять попередніх поетичних збірок, виданих іще в Криму.
Власне, я на цю книжку чекав давно і тривалий час, оскільки в наш час поезія, на жаль, так би мовити, «сконала», а те, що існує у вигляді різноманітних поетичних форумів і презентацій, є лише «спогадом» про ті славетні часи, коли поети в житті суспільства відігравали одну з чільних ролей. Нема вже тих часів. Минули. Та й хороші поети, здається, теж майже перевелися… Чому ж? Я багато читаю поезій сучасних поетів – хлопчиків і дівчаток, ну, як вони себе назвали – «тисячників», але розрізнити та розпізнати де хто є – дуже важко, змішай ці вірші разом – і ніколи не виявиш автора. Так, є у нас три-чотири поети, про поезію яких можна сказати, що це абсолютна поезія, а решта?..
Ця книжка складна від мови до образів. Хоча ніби все зрозуміло, але взагалі нічого не второпаєш. Першим іде вірш «Смерть Роберта Вальзера» – чи не єдиний, який відразу ж запам’ятовується чимось таким, що тягне цей твір перечитувати. Та єдиний поки що український твір про цього невідомого у нас швейцарського митця.
Окремо в ній виділено також вірші-фотокартки про видатних митців слова – Ельфріда Єлінек, Герберг Вассму, Патрік Каванах, Готфрід Бенн тощо…
Скажу більше: це неукраїнська поезія, що написана українською. Можливо, це поезія емігрантська. Оскільки, судячи з творів, поет не відчуває себе в Україні українцем.
Можливо, це «суто кримська поезія», що могла народитися тільки в Криму.
Я ще помітив, що наші «східні» поети намагаються невдало загравати з публікою із Заходу України, ба навіть лестити їй, мовляв, ось які ми класні, пишемо ж українською, тож похваліть нас. В’ячеслав Гук – кримчак, тобто з півдня, але, на щастя, ні перед ким не заграє, «щоб сподобатися». Він має свої думки і переконання, у деяких моментах абсолютно не такі, як у більшості. І його, здається, мало хвилює те, що про це думатиме більшість.
Колись, будучи на радіо, поет зауважив, що сучасна поезія має бути урочистою. Так, саме урочистою, а не буденною, соціально спрямованою або трафаретною. Сучасні поети мають повернутися до першоджерел, а не розгортати те, що вторинне й зужите кимось уже давно.
Дуже цікаво, що майже одночано з «Кримськими елегіями» в США вийшла друком поетична збірка російського поета й перекладача Григорія Стариковського «Левиты и певцы». Чому я про це тут згадую? Тому що вбачаю в цих книжках один спільний стрижень – сильний вплив поезії Осипа Мандельштама.
У передмові до «Елегій…» «Чуттєвий спалах, утілений у слові» Сьюзі Спейт і Стівен Комарницький зазначили: «…ми маємо глибоке переконання, що це було своєрідним мистецьким протестом творчої людини, цілком відірваної від основної, так би мовити, «материкової» культури, протестом проти засилля низькопробних творів, розрахованих на «маси», а не на людську душу. Цей протест і зродив новий літературний напрям, оскільки поняття постмодернізму в сучасній літературі набуло досить розмитого значення. Певно, це не було бажання якось вирізнитися серед інших митців слова, які творять на «материку», а складний і тривалий пошук саме нових шляхів мистецької самореалізації в тих соціально-політичних умовах, у яких опинився поет. Із цього випливає, що сенсо-фізіологізм – це потужний чуттєвий спалах, утілений у слові, а український постмодернізм отримав дужий буйний пагін, соковиту стеблину, цей новий літературний напрям, який, переконані, матиме як прихильників, так і критиків, напрям, що зародився на півдні України, у Криму. Ця дужа стеблина, що виткнулася на березі Чорного моря, на гарячій піщаній землі, збагатила українське модерне письмо, освіжила його своєю кров’ю по-мистецьки, значно…».
Багато писати не буду – тож купуйте і читайте!
АНДРІЙ НЕДЗЕЛЬНИЦЬКИЙ